Ви коли-небудь замислювалися, чому ви живете в цьому світі і що є сенсом Вашого життя?
Існує шість ключів для розкриття цієї таємниці.
Бог бажає виразити Себе через людину (Рим. 8:29). Для цього Він створив людину за Своїм образом (Бут. 1:26). Як рукавичка створена за образом руки, щоб містити цю руку, так і людина створена за образом Божим, щоб містити Бога. Приймаючи Бога як свій вміст, людина може виражати Бога (2 Кор. 4:7).
Щоб виконати Свій задум, Бог створив людину як посудину (Рим. 9:21-24). У цій посудині три частини: тіло, душа і дух (1 Сол. 5:23). Тіло стикається з предметами фізичної сфери і сприймає їх. Душа, область розумових здібностей, стикається з предметами психологічної сфери і сприймає їх. А людський дух, сама глибинна частина людини, був створений, щоб торкатися Самого Бога і приймати Його (Ін. 4:24). Людина була створена не просто для того, щоб містити їжу в шлунку чи знання в розумі, але для того, щоб містити Бога у своєму дусі (Еф. 5:18).
Але перш ніж людина змогла прийняти Бога як життя у свій дух, у неї ввійшов гріх (Рим. 5:12). Гріх омертвив її дух (Еф. 2:1), зробив її ворогом Бога в її свідомості (Кол. 1:21) і перетворив її тіло в гріховну плоть (Бут. 6:3; Рим. 6:12). Таким чином, гріх завдав шкоди всім трьом частинам людини, відчужуючи її від Бога. У такому стані людина не може прийняти Бога.
Проте, гріхопадіння людини не відштовхнуло Бога від здійснення Свого первісного задуму. Щоб виконати Свій задум, Бог став людиною на ім’я Ісус Христос (Ін. 1:14). Потім Христос помер на хресті, щоб викупити людину (Еф. 1:7), забираючи таким чином її гріх і повертаючи її до Бога (Еф. 2:13).
Нарешті, у воскресінні Він став життєдайним Духом (1 Кор. 15:45), що дозволяє Йому роздавати Своє незмірно багате життя, наповнюючи ним дух людини (Ін. 20:22; 3:6).
Оскільки Христос став життєдайним Духом, людина може тепер прийняти Бога як життя у свій дух. Біблія називає це відродженням (1 Петр. 1:3; Ін. 3:3). Щоб прийняти це життя, людині потрібно покаятися перед Богом і увірувати в Господа Ісуса Христа (Дії 20:21; 16:31).
Щоб відродитися, просто прийдіть до Господа з відкритим і щирим серцем і скажіть Йому:
Господи Ісусе, я грішний. Я потребую Тебе. Дякую Тобі за те, що Ти помер за мене. Господи Ісусе, прости мене. Очисти мене від моїх гріхів. Я вірю, що Ти воскрес з мертвих. Я приймаю Тебе як мого Спасителя і життя. Увійди в мене! Наповни мене Твоїм життям! Господи Ісусе, я віддаю себе Тобі заради Твоєї мети. Господи Ісусе! Господи Ісусе!
Після відродження віруючому необхідно прийняти хрещення (Мк. 16:16). Потім Бог починає довгий процес, поширюючи Себе як життя з духа віруючого в його душу (Еф. 3:17).
Цей процес, який називається переображенням (2 Кор. 3:18), потребує взаємодії людини (Флп. 2:12). Віруючий взаємодіє, дозволяючи Господу поширюватися в свою душу доти, поки всі його бажання, думки і рішення не стануть єдиними з бажаннями, думками і рішеннями Христа.
В результаті, підчас повернення Христа, Бог повністю просочить тіло віруючого Своїм життям. Це називається прославленням (Флп. 3:21). Таким чином, замість того, щоб бути порожнім і ушкодженим у кожній своїй частині, ця людина наповнюється і просочується життям Божим. Це і є повне Боже спасіння! Така людина відтепер виражає Бога, здійснюючи план Божий!
Після одержання цього життя, віруючому необхідно відвідувати християнські зібрання, щоб мати духовну поживу і постачання Божим життям для того, щоб він міг рости й зріти в цьому житті. Саме на зібраннях віруючий насолоджується багатствами присутності Христа.